Цей нетрадиційний для українських широт фаст-фуд - шаурма, що приїхав до нас з Близького Сходу, за легендами робиться з котячого м'яса, овочів та великого лаваша. Близькосхідність цієї страви виказує, загалом, той самий лаваш, волохаті руки продавця, зазвичай якогось "нерусскава" і стійкий неприємний, я б навіть сказала огидний, запах незрозумілого м'яса у незрозумілих спеціях. У центрі нашого міста, де колись панували палатки з "hot-dog'ми" на український манер: бурячок, майонезу побільше, тепер культурним ценром всіх "чьотких" хмельничан став кіоск з шаурмою. Жив той кіоск не тужив, час від часу вивішував на вікнах великих волохатих іграшкових павуків (маркетинговий хід? чи може мух відганяли...гм...). Але на всяку шаурму є своя розправа. Нарешті коти Хмельницького, взявши приклад з Бурзума, помстилися за всіх невинновбитих товаришів, родичів та колег. Подейкують, що у всьому тому вогняному безумстві було чути котячий сміх.
...
В полум'ї крики ти наші не чув
Здирав живцем шкіру, точив ножа
Тепер забирай свого продавця
З опікового відділення міської лікарні.
